Куниця виглядає майже мило, з гострою мордочкою і пухнастим хвостом, але це справжній хижак, який просто вміє пристосовувати меню під сезон і місцевість. Раціон куниці змінюється протягом року настільки сильно, що взимку і влітку тварина фактично харчується двома різними наборами їжі, і саме ця гнучкість, а не сила чи розмір, є головною причиною її виживання в найрізноманітніших умовах.
Куниця хижак чи всеїдна тварина
Формально куницю відносять до м’ясоїдних, і основу її харчування становить здобич. Але приблизно половину року тварина охоче доповнює меню рослинною їжею, тож коректніше називати куницю всеїдним хижаком, а не суворим м’ясоїдом. Вона щодня з’їдає близько 150 грамів їжі, приблизно п’яту частину власної ваги.
Основа раціону: гризуни і білки
Головну частину меню становлять дрібні гризуни. Сільська полівка може займати від 20 до 80 відсотків раціону залежно від сезону і регіону, а землерийки додають ще близько 5 відсотків. Куниця чудово лазить деревами і стрибає до чотирьох метрів завдовжки. Тому білки теж регулярно потрапляють їй на обід, особливо коли тварина застає їх зненацька в дуплі чи гнізді.
Як харчування змінюється взимку
У холодну пору року в раціоні різко зростає частка птахів родини тетеревиних, глухарів і рябчиків. Узимку ці птахи проводять багато часу просто в снігу, де їхній слух і зір значно слабшають, тож упіймати їх стає простіше.
Літнє і осіннє меню: ягоди, фрукти, горіхи
З початку літа й до пізньої осені рослинна їжа виходить на перший план. Куниця залюбки їсть чорницю, брусницю, плоди горобини, яблука, груші й айву.
| Сезон | Частка в раціоні | Що переважає |
|---|---|---|
| Зима | падаль 30-40%, тетеревині птахи до 25% | падаль, глухарі, рябчики |
| Весна (квітень-вересень) | земноводні 10-20% | жаби, амфібії |
| Літо-осінь | ягоди й фрукти 50-70% ваги | чорниця, брусниця, яблука, горіхи |
| Цілий рік | гризуни 20-80% залежно від регіону | полівки, землерийки, білки |
Пристрасть до меду і бджолиних личинок
Хутро куниці колись цінувалося настільки високо, що в середньовічній Хорватії ним буквально платили податки: назва хорватської валюти куна походить саме від слова “куниця”, адже шкурки цієї тварини століттями використовували як платіжний засіб у слов’янських землях південної Європи.
Куниця не проти розорити гніздо диких бджіл чи ос заради меду і личинок. Ця слабкість до солодкого добре відома навіть людям, які самі ніколи не бачили дику куницю зблизька. У пошуках меду тварина здатна забратися практично в будь-яке гніздо, до якого зможе дотягнутися лапами.
Що змінюється, коли улюбленої їжі не вистачає
Куниця помітно гнучка в харчуванні: коли полівок стає мало, вона переключається на тетеревиних птахів і білок, компенсуючи нестачу основної здобичі. Дослідники навіть відзначають, що частка окремих видів здобичі в раціоні куниці змінюється не тільки за сезоном, а й від року до року, залежно від того, наскільки вдалим був цей рік для конкретного виду гризунів у конкретному лісі. Ця здатність швидко змінювати раціон під конкретні умови місцевості й сезону, ймовірно, і пояснює популярність виду. Куниця так успішно освоїла настільки різні території, від глухої тайги до передмість великих міст.
Кам’яна куниця і людське сусідство
На відміну від лісової куниці, кам’яна куниця, яку ще називають білодушкою, зовсім не боїться жити поруч із людьми і періодично заглядає навіть у будинки. Це відкриває їй доступ до додаткових джерел їжі, недоступних лісовим родичам: залишків людської їжі, сміття чи дрібних домашніх тварин. Основу раціону навіть у міських куниць усе одно складають ті самі гризуни й комахи.
Раціон родичів: соболь та інші куницеві
Соболь, найближчий родич куниці з сибірської тайги, харчується схожим набором їжі, хоча з власними акцентами: основну частку його раціону складають пищухи і білки, яких соболі щорічно винищують мільйонами особин по всій тайзі. Це показує загальну закономірність усього роду куницевих: раціон завжди підлаштовується під те, чого найбільше саме в конкретному лісі цього конкретного року.
