Пряма відповідь: в Україні одночасно діють три різні числення часу. Цивільний календар григоріанський і не змінювався від 1918 року. Церковний календар розколовся у 2023 році. Православна церква України і Українська греко-католицька церква перейшли на новоюліанський стиль, а Українська православна церква і частина парафій, що не погодилися з реформою, лишилися на юліанському. Третій шар, суто адміністративний, додав воєнний стан: статті 71-73 Кодексу законів про працю, які визначають офіційні святкові дні, у воєнний час не застосовуються.
Плутанина найчастіше виникає через саме словосполучення “новий стиль”. Ним називають дві різні речі, розділені століттям: перехід УНР на григоріанський календар у лютому 1918 року і перехід церков на новоюліанський календар у вересні 2023 року. Це два окремих рішення різних інституцій у різний час, і плутати їх означає втрачати суть питання.
| Рівень | Календар | Хто дотримується | Відколи |
|---|---|---|---|
| Цивільний | Григоріанський | Держава, усі громадяни | 1918 рік |
| Церковний, реформований | Новоюліанський | ПЦУ, УГКЦ, більшість парафій | 1 вересня 2023 року |
| Церковний, традиційний | Юліанський | УПЦ, старообрядці, частина парафій ПЦУ і УГКЦ | без змін |
Цивільний календар незмінний з 1918 року
Центральна Рада ухвалила перехід на григоріанський календар 25 лютого (12 лютого за старим стилем) 1918 року. Після 28 лютого дні одразу порахували з 1 березня, і різниця між старим і новим стилем на той момент становила 13 днів. З того моменту цивільне життя, звітність, паспорти і державні реєстри в Україні ведуться виключно за григоріанським календарем. Жодних змін у цьому шарі за понад століття не відбувалося, і плутати його з церковною реформою 2023 року некоректно. Вибір на користь григоріанського стилю на початку 1918 року узгоджував діловодство молодої УНР із західноєвропейським календарем, за яким уже жила більшість сусідніх держав.
Три церковні календарі в один момент часу
Помісний собор Православної церкви України 27 липня 2023 року в Софійському соборі ухвалив перехід на новоюліанський календар зі 156 голосами “за” і 5 “проти”. Синод єпископів Української греко-католицької церкви прийняв аналогічне рішення раніше, 1-2 лютого 2023 року, на 93-й сесії у Львові-Брюховичах. Обидві церкви ввели зміну одночасно, з 1 вересня 2023 року, коли за літургійним календарем починається новий рік. Українська православна церква, колишня Московського патріархату, на реформу не пристала і продовжує рахувати нерухомі свята за юліанським календарем, так само як і старообрядницькі громади.
Реформа не була суцільно обов’язковою для кожної парафії. Громадам ПЦУ і УГКЦ, які не були готові до зміни, дозволили тимчасово святкувати за старим стилем: УГКЦ встановила перехідний період до вересня 2025 року за дозволом єпископа. Формальна умова для громади, що бажає лишитися на старому стилі на постійній основі, це підтримка щонайменше двох третин парафіян.
Реформа зсунула дати кількох нерухомих свят одночасно, не тільки Різдва. За заявою ПЦУ, до моменту переходу новоюліанський стиль уже застосовували 10 із 15 автокефальних православних церков світу. Це оцінка самої церкви, а не незалежно перевірений перелік, тож і подавати її варто як заяву, а не як установлений факт.
| Свято | Юліанський стиль | Новоюліанський стиль |
|---|---|---|
| Різдво | 7 січня | 25 грудня |
| Водохрещення | 19 січня | 6 січня |
| День святого Миколая | 19 грудня | 6 грудня |
| Покрова | 14 жовтня | 1 жовтня |
Дві різні речі під назвою “новий стиль”
Термін “новий стиль” в українських медіа означає то григоріанський календар 1918 року, то новоюліанський календар 2023 року, і в буденній мові різницю рідко пояснюють. У 1918 році змінився цивільний рахунок днів для всієї країни без винятку, а у 2023 змінився лише порядок нерухомих церковних свят, і то не для всіх конфесій. Хто чує фразу “Україна перейшла на новий стиль” без дати, не може визначити, про яку саме подію йдеться. Ця двозначність і живить типову плутанину на кшталт запитання, чи зсунулися дні народження: ні, змінилися лише церковні свята, цивільний календар лишився тим самим, яким був до реформи.
Механізм новоюліанського календаря
Новоюліанський календар розробив сербський астроном Мілутін Міланкович, а Всеправославний конгрес у Константинополі затвердив його у травні-червні 1923 року. Ідея полягала не в копіюванні григоріанського правила, а в точнішому власному: сторічний рік є високосним, лише якщо залишок від ділення на 900 дорівнює 200 або 600. За цим правилом високосними серед сторіч будуть 2000 і 2400 роки, тоді як 2100, 2200 і 2300 високосними не стануть, так само як і в григоріанському календарі. Розбіжність між двома системами накопичується настільки повільно, що вони збігаються аж до 2800 року.
Календар не був суто українським винаходом і не залишався суто грецьким. Російська православна церква спершу підтримала новоюліанську реформу того ж 1923 року, а потім відмовилася від неї протягом кількох місяців через внутрішні церковні суперечки. Це історичний факт, який пояснює, чому серед сучасних православних церков однієї спільної практики немає і кожна конфесія ухвалює рішення про календар окремо, своїм власним органом управління.
Коли розрив із юліанським календарем зросте до 14 днів
Юліанський календар додає високосний день у кожному році, кратному чотирьом, без винятку для сторіч: 2100 поділити на 4 дає ціле число, тому за юліанським правилом рік високосний. У григоріанському календарі критерій інший: сторічний рік високосний, тільки якщо ділиться на 400, а 2100 на 400 не ділиться. У новоюліанському календарі перевірка через залишок від ділення на 900 дає для 2100 року залишок 300, що не дорівнює ні 200, ні 600, тому рік теж не високосний. Григоріанський і новоюліанський календарі 29 лютого 2100 року не додадуть, юліанський додасть, і різниця, яка тримається на 13 днях від 1900 року, з березня 2100 стане 14-денною.
Закон про 25 грудня: що саме змінилося
Зі святкуванням Різдва законодавство рухалося у два кроки. Закон від 2017 року додав 25 грудня до переліку вихідних поряд із 7 січня, тож до 2023 року в Україні офіційно існували два різдвяні вихідні дні одночасно. Закон №3258-IX, який Верховна Рада ухвалила в липні 2023 року, а президент підписав 28 липня, прибрав 7 січня зі статті 73 Кодексу законів про працю і залишив 25 грудня єдиним офіційним днем Різдва. Це суто світська, трудова норма, і вона не тотожна церковному рішенню про новоюліанський календар, хоча обидва рухи узгоджені за датою.
Стаття 73 КЗпП і воєнний стан
Формально перелік святкових і неробочих днів в Україні станом на середину 2026 року не діє. Закон про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану зупинив застосування статей 71-73 Кодексу законів про працю. Роботодавець самостійно визначає робочий графік на державні і релігійні свята. Дати в календарі, включно з 25 грудня, залишаються записаними в законі. Їхній статус обов’язкового вихідного призупинено на весь період дії воєнного стану, який на серпень 2026 року продовжено. На практиці більшість роботодавців і далі надають 25 грудня як вихідний день своїм внутрішнім наказом або колективним договором, тож зникнення норми зі статті 73 не означає зникнення самого дня відпочинку, воно лише зняло з держави обов’язок цей день гарантувати.
Великдень: що лишилося без змін
Календарна реформа 2023 року нерухомих свят не чіпала. Дата Великодня і всіх свят, прив’язаних до нього, і в ПЦУ, і в УГКЦ обчислюється за традиційним пасхальним циклом, який лишився таким самим, яким був до реформи. Змінився лише порядок фіксованих дат: Різдво, Водохрещення, Стрітення і подібні свята зі сталим числом у календарі. Дату Великодня в Україні і надалі рахують за олександрійською пасхалією. Тому православний Великдень нерідко не збігається з католицьким. Розбіжність тут дає не стиль обчислення нерухомих свят, а різні методи обчислення самого рухомого свята. Церкви узгодили ці методи ще до реформи 2023 року і після неї не переглядали.
Чого календарна реформа не стосується
Реформа 2023 року не поширюється на цивільні документи, банківські операції, шкільний і бюджетний рік, які й далі рахуються за григоріанським календарем без винятків. Вона не стосується УПЦ і старообрядницьких громад, для яких юліанський стиль лишається чинним. І вона не означає обов’язкового переходу для кожної окремої парафії ПЦУ чи УГКЦ: право дотриматися старого стилю громада зберігає за умови підтримки більшості вірян.
