Криптовалюта – це цифровий актив, право власності на який фіксує не банк чи держава, а розподілений реєстр запису, який називають блокчейном. Заробляти на ній можна трьома способами: купівлею з розрахунком на зростання ціни, участю в роботі мережі за винагороду і наданням послуг усередині крипторинку. Кожен спосіб має власний механізм, власний рівень ризику і власні податкові наслідки в Україні.
Головна плутанина навколо теми не в тому, що таке криптовалюта, а в тому, чи регулює її держава. Закон про віртуальні активи ухвалили ще в лютому 2022 року, але він досі не діє. Розбіжність між “закон прийнято” і “закон працює” пояснює, чому одні джерела пишуть, що крипторинок в Україні легалізований, а інші, що він у сірій зоні. Праві частково обидва.
Що таке криптовалюта технічно
Блокчейн – це реєстр транзакцій, копії якого зберігаються одночасно на тисячах комп’ютерів по всьому світу. Новий запис потрапляє до реєстру лише тоді, коли більшість учасників мережі підтверджує його правильність. Підробити один запис неможливо, бо для цього довелося б одночасно змінити копії на більшості комп’ютерів мережі, а вони належать різним і незалежним один від одного людям.
Саме ця архітектура, а не якийсь центральний банк, гарантує, що біткоїн у вашому гаманці не можна витратити двічі. Транзакція записується в блок, блок додається до ланцюга попередніх блоків, і кожен новий блок математично посилається на попередній. Змінити старий запис означало б переписати всі наступні за ним блоки одразу на більшості комп’ютерів мережі. Для цього потрібна обчислювальна потужність, якої в реальності ні в кого немає.
Основні види криптовалют
Біткоїн – перша і найбільша за капіталізацією криптовалюта, створена як альтернатива банківським грошам. Альткоїни, серед яких ефір, солана і тисячі менш відомих токенів, розширюють ідею блокчейна: частина з них дозволяє виконувати програмний код прямо в мережі, частина обслуговує окремі застосунки. Стейблкоїни прив’язані курсом до долара чи іншої фіатної валюти і слугують не для заробітку, а для того, щоб перекладати гроші всередині крипторинку без конвертації туди й назад.
Правовий статус криптовалюти в Україні
Закон “Про віртуальні активи” № 2074-IX ухвалила Верховна Рада 17 лютого 2022 року. За текстом закону, він набирає чинності одночасно із законом про внесення відповідних змін до Податкового кодексу. Такого податкового закону досі немає, тому й базовий закон формально не набув чинності попри те, що його вже чотири роки називають ухваленим.
Тим часом Цивільний кодекс окремо визнав криптовалюту об’єктом права. Поправка, що набула чинності в 2023 році, ввела поняття цифрової речі і поширила на неї загальні норми про власність. Це означає, що володіти криптовалютою, продавати її і передавати у спадок в Україні можна законно вже зараз. Спеціального регулятора, ліцензування бірж і окремого податкового режиму для неї поки немає.
У квітні 2025 року профільний комітет Верховної Ради схвалив за основу законопроєкт № 10225-д, який мав би заповнити цю прогалину. Документ пропонує ставку 18% ПДФО і 5% військового збору на прибуток від продажу. Окремо передбачена пільгова ставка 5% ПДФО для активів, куплених до набрання законом чинності і проданих протягом 2026 року. Станом на серпень 2026 року законопроєкт готують до другого читання, ухваленим він не є, і застосовувати його норми поки не можна.
Як платити податки зараз, поки спеціального закону немає
ДПС розглядає дохід від продажу криптовалюти як звичайний інший дохід фізичної особи за загальними нормами Податкового кодексу, оскільки спеціальних крипторегулювань, які могли б застосовуватися замість них, просто не існує. До 1 травня наступного року потрібно подати декларацію про майновий стан і доходи через електронний кабінет платника податків. До 1 серпня з різниці між ціною продажу і ціною придбання потрібно сплатити 18% ПДФО і 5% військового збору.
| Показник | Значення |
|---|---|
| Куплено криптовалюти за | 50 000 грн |
| Продано за | 90 000 грн |
| Оподатковуваний прибуток | 40 000 грн |
| ПДФО, 18% | 7 200 грн |
| Військовий збір, 5% | 2 000 грн |
| Разом до сплати | 9 200 грн |
З прибутку в 40 000 грн держава забирає 9 200 грн, тобто 23%. Ця арифметика не залежить від того, продали ви біткоїн за гривні на біржі чи обміняли його на інший токен. ДПС вважає оподатковуваною подією будь-яке вибуття активу, за яким видно фінансовий результат, включно з обміном без виходу у фіат.
Способи заробітку і механізм кожного
Купівля з розрахунком на зростання ціни – найпростіший спосіб і водночас найризикованіший. Прибуток тут залежить від напрямку ринку загалом, а власні дії визначають лише момент входу і виходу. Актив купують і чекають, поки він подорожчає, після чого продають різницю.
Трейдинг відрізняється від простої купівлі частотою угод: гравець намагається заробити на короткострокових коливаннях ціни, купуючи на падіннях і продаючи на зростаннях протягом днів чи годин. Тут важливо вгадати напрямок кожного окремого руху ціни, а загальний тренд ролі не відіграє. Помилка в напрямку конвертується у втрату миттєво.
Стейкінг влаштований інакше: власник токена блокує його в мережі на певний строк, і мережа використовує заблоковані монети для підтвердження нових блоків. За участь у цьому процесі учасник отримує винагороду у вигляді нових монет, приблизно так само, як банк платить відсоток за депозит. Дохідність тут нижча за трейдингову, зате не залежить від уміння вгадувати ринок, і головний ризик тут інший: можлива втрата вартості самого заблокованого токена, поки він стоїть у блокуванні.
Майнінг створює нові блоки й нові монети через обчислення. Обладнання перебирає варіанти математичної задачі, поки не знайде розв’язок, який мережа визнає валідним, і отримує за це нагороду. Для біткоїна цей спосіб давно вимагає промислового обладнання й дешевої електроенергії. Приватному користувачеві на звичайному комп’ютері він практично недоступний.
Волатильність: власний розрахунок
Крипторинок коливається сильніше за акції чи облігації, і саме тут криється різниця між рекламним обіцянням і реальним результатом. Уявімо портфель у 20 000 грн, вкладений під час пікового значення індексу крипторинку. Якщо капіталізація ринку падає на 30%, а саме такі просідання крипторинок демонстрував неодноразово за останні роки, портфель коштуватиме 14 000 грн. Щоб повернутися до вихідних 20 000 грн, ціна має вирости вже не на 30%, а приблизно на 43% від нового, нижчого рівня. Саме ця асиметрія робить волатильні активи пасткою, і саме про неї забувають, коли говорять лише про відсоток падіння.
Ризики шахрайства і як перевірити платформу
Відсутність окремого регулятора означає, що біржа чи обмінник, з яким ви працюєте, не проходить обов’язкової перевірки з боку держави. Перед тим як довірити гроші будь-якому сервісу, варто перевірити його репутацію окремо від офіційного сайту. Пошук за назвою з виключенням власного домену, пошук відгуків на незалежних форумах, перевірка згадок у новинах про заморожені виплати чи розслідування дають реальну картину. Кілька роздратованих відгуків про повільну підтримку це норма для будь-якого бізнесу. Повторювані повідомлення про неможливість вивести кошти це вже сигнал.
Окрема категорія ризику – обіцянки гарантованого доходу від “торгових роботів” чи “інвестиційних програм” із фіксованим щомісячним відсотком. Жоден легальний фінансовий інструмент, включно з криптовалютою, не може гарантувати дохід наперед, бо ціна активу визначається ринком, а не оператором платформи. Пропозиція фіксованої дохідності на волатильному активі свідчить не про унікальну стратегію, а про класичну піраміду, яка виплачує старим учасникам гроші нових.
Кому криптовалюта не підходить
Метод не працює як заміна фінансової подушки, бо гроші, які можуть знадобитися протягом найближчого року, не можна ставити під ризик 30 і більше відсотків просідання. Він не підходить людям, які не готові самостійно розбиратися в зберіганні приватних ключів. Втрачений ключ від гаманця означає остаточну втрату коштів без жодної служби підтримки, яка могла б їх повернути. Він також не замінює пенсійні накопичення чи страхування. Волатильність, яка на короткому горизонті виглядає можливістю, на довгому горизонті перетворюється на непередбачуваність, якої там бути не повинно.
Головний висновок для будь-кого, хто розглядає крипторинок: технологія блокчейна працює надійно й перевірено. Дохідність і правовий захист навколо неї в Україні поки що встигають за нею лише частково.
