Гугол, це не помилка написання назви пошукової системи, а справжнє математичне число: одиниця зі ста нулями. Назва компанії Google з’явилася саме завдяки цьому числу, хоча пряме походження назви пов’язане радше з друкарською помилкою, ніж із продуманим маркетинговим рішенням.
1938 рік: як придумали назву для величезного числа
1938 року математик Едвард Каснер гуляв парком зі своїми двома племінниками і обговорював з ними великі числа; коли розмова зайшла про число зі ста нулями, яке ще не мало власної назви, дев’ятирічний племінник Мілтон Сіротта запропонував назвати його “гугол”.
Каснер уперше опублікував цю назву в статті “New Names in Mathematics” в журналі Scripta Mathematica того самого 1938 року. Пізніше, 1940 року, він разом із Джеймсом Ньюманом випустив науково-популярну книгу “Математика і уява”, де ця історія стала відомою значно ширшій аудиторії.
Ще більше число: гуголплекс
Тієї ж прогулянки Каснер запитав племінника, як би той назвав ще більше число, а саме десять у степені гугол. Мілтон запропонував назву “гуголплекс”. Це число настільки більше за сам гугол, що різниця між ними важко піддається уяві навіть тим, хто звик працювати з великими цифрами щодня.
Наскільки насправді великий гугол
| Число | Запис | Для порівняння |
|---|---|---|
| Атоми у видимому Всесвіті | приблизно 10^78-10^82 | оцінка фізиків |
| Гугол | 10^100 | перевищує кількість атомів у Всесвіті |
| Гуголплекс | 10^(10^100) | неможливо записати навіть теоретично |
За деякими оцінками фізиків, кількість атомів у видимій частині Всесвіту становить приблизно від 10 у 78-му до 10 у 82-му ступені. Гугол, тобто 10 у сотому ступені, перевищує навіть цю астрономічну цифру. Простими словами, якщо порахувати абсолютно всі частинки видимого космосу, їх усе одно не вистачить, щоб дорівнятися до гугола.
Чому гуголплекс неможливо навіть записати
Записати гуголплекс цифрами повністю фізично неможливо: якби хтось спробував надрукувати цю кількість нулів звичайним шрифтом на папері, паперу знадобилося б більше, ніж атомів у всьому видимому Всесвіті. Тому гуголплекс лишається числом, яке існує лише у формулі запису, а не у вигляді реального переліку цифр.
Як помилка при реєстрації домену подарувала світу назву Google
1997 року студенти Стенфорда Ларрі Пейдж і його колега по кабінету Шон Андерсон шукали нову назву для пошукового проєкту, який тоді називався BackRub, і саме в ході цього мозкового штурму народилася майбутня назва компанії. Андерсон запропонував слово “гуголплекс”, Пейдж скоротив його до “гугол”, а Андерсон одразу сів перевіряти, чи вільний такий домен. Саме тоді він і припустився помилки: замість “googol.com” ввів у пошук “google.com”, і цей варіант виявився вільним. Пейджу назва сподобалася більше за правильне написання, і 15 вересня 1997 року домен зареєстрували вже під цим іменем.
Чому не купили правильний домен
За словами Сергія Бріна, домен googol.com на той момент уже належав іншій людині, яка відмовилася його продавати. Тож помилка Андерсона виявилася не просто щасливим випадком, а фактично єдиним практичним виходом із ситуації, коли “правильна” назва була вже зайнята.
Скандал на телевікторині 2001 року
2001 року слово “гугол” стало запитанням на мільйон фунтів у британській версії телевікторини “Хто хоче стати мільйонером”. Учасник Чарльз Інгрем відповів правильно і забрав головний приз, але згодом з’ясувалося, що інший учасник у студії, Текван Уіттток, підказував йому відповіді кашлем у потрібні моменти. Справу розглядав суд, і всіх трьох причетних, включно з дружиною Інгрема, визнали винними у шахрайстві. Історія настільки заволоділа увагою британської публіки, що згодом лягла в основу цілого телевізійного серіалу про цей скандал.
Чому саме це число обрали символом
Гугол ідеально пасував як натяк на масштаб амбіцій нової компанії: організувати практично безмежний обсяг інформації всього інтернету. Пейдж і Брін ніколи не планували назвати компанію на честь якоїсь помилки друку, але саме ця випадковість зрештою подарувала світові слово, яке сьогодні використовують як дієслово в десятках мов.
